Яку косметику можна наносити в сонячний сезон? Фототоксичність та фоточутливість
Ближче до літа в інтернеті рясно з’являються дописи про те, що можна наносити на шкіру в сонячний період, а що ні. Щоб раз і назавжди відповісти собі на це запитання й зрозуміти, що є безпечним та ефективним, а що — ні, варто розібратися в наступному: поняттях фототоксичності та фоточутливості. В цій статті я допоможу вам розібратися з ними раз і назавжди.
Отже ключовий момент в цій теми - це розрізняти фототоксичність компонентів та їхню фоточутливість. Фототоксичність - це явище, суть якого в тому, що є речовині (в косметиці та фармацевтичних препаратах), які підвищують чутливість шкіри до сонця або є фототоксичними, тобто змінюють свої властивості під дією сонця, викликаючи запалення чи алергію. Фоточутливість означає інше: це про те, що компонент є нестабільним на сонці, тобто руйнується під денним світлом і стає неефективним.
Фотосенсибілізація — явище, при якому шкіра стає більш чутливою до сонця. Що це означає: вона може рожевіти та червоніти, ніби після опіку, виглядати подразненою, лущитися й набрякати, причому проявляється це не обов’язково миттєво. Цілком можлива відтермінована до 48 годин реакція. До речі, чутливість до сонця може викликати не лише косметика, а й певні медикаменти: наприклад, антибіотики, ібупрофен, деякі антигістамінні препарати.
Які компоненти косметики можуть викликати підвищену чутливість до УФ-променів: передусім ті, що стоншують роговий шар. Яскравий приклад - кислоти. Також це деякі ефірні олії — апельсина, бергамота, лимона, вербени, лаванди, сандалу. Під дією сонця вони змінюють свої властивості й можуть викликати фотоалергію. Американське онкологічне товариство згадує гідрохінон — популярний компонент освітлювальної косметики. У книзі A Consumers Dictionary of Cosmetic Ingredients те саме пишуть і про УФ-фільтр оксибензон.
Чи означає це, що, наприклад, усі кислоти під забороною? Ні. У книзі Тійни Медер та Оксани Шатрової “Наука краси” не рекомендують використовувати влітку лише гліколеву кислоту, а, наприклад, молочну, мигдалеву, полігідроксикислоти (PHA) називають «літніми» — вони допустимі навіть коли УФ-індекс піднімається до 5 і вище. Але це не скасовує необхідності використовувати крем із SPF. Хоча якщо ваша шкіра дуже світла і швидко реагує на сонці, або ви плануєте відпутску у місці з високим UVI, я раджу відкладати кислоти та переходити на вльтернативні види ексфоліації. Наприклад, ензими, які діють вибірково - видаляють з поверхні рогового шару тільки відмерлі клітини.
А як щодо ретиноїдів? Тут не все так однозначно, тому що вони роблять роговий шар тоншим лише в перші 3–6 місяців використання, після цього строку він повертається до своєї нормальної товщини. Після того як ви успішно пройшли цей рубіж у 3–6 місяців, і наприклад, вже прийшло літо - спокійно продовжуйте. Навіть якщо плануєте пляж або гори. Ретинол допомгає шкірі захищатися від сонця, він є фотопротектором.
Але! Важливий нюанс полягає лив тому, що ретинол не є фотостабільним, а отже використовувати його потрібно ввечері. Переважна більшість косметики з похідними вітаміну А застосовується на ніч. На сьогодні є єдине виключення - це форма ретиніл ретиноат.
Вітамін С — ще одна причина для міфів і суперечок. Часто можна почути пораду не наносити косметику з ним удень. Так ось: у будь-якій своїй формі він не є фототоксичним, навпаки: він допомагає шкірі протистояти УФ-пошкодженню. Єдине виключення на літо - це форма L-ascorbic acid, тобто чиста аскорбінова кислота. Обмеження стосується її через те, що вона проявляє себе, власне, як кислота, тобто відлущує шкіру. Зазвичай дієві формули з аскорбіновою кислотою мають саме кислий pH, інакше ця форма не здатна проникнути через роговий шар.
А ось руйнується на сонці вітамін С легко. Але й це питання вже вирішене: існує безліч стабілізованих форм.
